День Рождения Клана
27 июля 2006 года
27 июля 2006 года
По летописным сказаниям князь Кий вместе с братьями Щеком и Хоривом и сестрой Лыбидь основали Киев - будущую столицу восточнославянской державы. В средневековых источниках Киевскую Русь называли Русью или Русской землей. Древнеруская держава образовалась вследствии объединения розрозненных восточнославянских племён в племенные союзы и племенные княжества вокруг территории Средней Надднепрянщины (Руси в узком или этничном значении) и Великого Новгорода. Образование Киевськой Руси традиционно связывают с формированием в середине IX ст. Киевского княжества с обьединением князем Олегом северных и южных восточнославянских земель. Распространение власти киевских князей на новые территории, формирование системи администрации, судостроительства и собирание дани развернулись во времена князя Игоря (?-945), Ольги (945-964†969) и Святослава (964-972).
Період розквіту
За князів Володимира Святославича (978-1015) та Ярослава Мудрого (1019-1054) Київська Русь трансформувалася в одноосібну ранньофеодальну монархію на основі християнської віри візантійського обряду. За доби князя Ярослава впроваджено перше руське зведення норм світського права "Руська Правда". По смерті Ярослава в Київській Русі розгорнулася міжусобна боротьба за великокняжий престол. Сильну центральну владу на короткий час відновили онук Ярослава Мудрого князь Володимир Мономах (1113-1125) та його син князь Мстислав (1125-1132). З середини XII ст. у державі Київська Русь розпочалася доба удільної роздробленості та відцентрових процесів, які набули значного поширення. Одноосібна монархія перетворилася на колективний сюзеренітет роду рюриковичів. У другій половині XII - на початку XIII ст. Київська Русь складалася з низки самостійних державних утворень, земель-князівств.
Зовнішні відносини
Київська Русь існувала за бесперервної боротьби зі степовими кочівниками (печенігами, торками, половцями). Для організації відсічі кочівникам збиралися з'їзди князів (Любецький з'їзд 1097 р., Долобський з'їзд 1103 р. та інші). Значну роль у становленні Київської Русі відіграв візантійський вплив (церковний, соціокультурний, політичний) та торговельні відносини з Візантійською імперією. Дві поїздки до Константинополя здійснила княгиня Ольга. Під час однієї з них вона прийняла хрещення від константинопольського патріарха. На міжнародній арені Київська Русь заявила про себе походами на Візантію київських князів Аскольда (860), Олега (907), Ігоря (941, 943), Святослава (969-971), Володимира (989), Ярослава (1043), спрямованими на захист торговельних інтересів На руських землях поширилася церковно-богословська література (проповіді, повчання, житія святих тощо), перекладна грецька богословська література, а також літописи з мініатюрами. В XI ст. з'явилися ізборники - рукописні книги зі світськими текстами та повчаннями. Під час князювання Володимира Святославича викарбувано перші давньоруські золоті та срібні монети - златники та срібники. Значно поширилась писемність. За доби Ярослава Мудрого відкрито школи для духівництва, перекладачів та переписувачів, створено першу рукописну бібліотеку при Софійському соборі в Києві.
